Притча: "Я - християнин!"

        

       Стояла жахлива, непогожа ніч. Море кипіло і вирувало, ніби по ньому ходили водяні гори. Старий рибалка щойно причалив до берега човен, переповнений рибою, яку він ловив цілих два дні. І раптом до його слуху долетіли роздираючі душу крики: «Рятуйте!.. Рятуйте!..»
       По голосу та напрямку, звідки чувся поклик, рибалка зрозумів, що це тоне його заклятий ворог, який також промишляв риболовлею в морі.
       Недовго думаючи, старий викинув весь свій улов в воду і поспішив на виручку до потопаючого. Незважаючи на величезні хвилі і страшний вітер, він після неймовірних зусиль дістався до перекинутого човна недруга і врятував його.
       Вибравшись на берег, врятований рибалка запропонував своєму благодійнику гроші за погублений улов, але старий відмовився.
       - Чому ж ти не береш? - Запитав здивований недруг.
       - Тому, що інакше я все одно не міг би вчинити.
       - Як не міг?! Ніхто б тебе не звинуватив, якби ти й не врятував мене: море було небезпечним, твій човен сповнений видобутку, впору самому про себе думати, а не те, що інших людей рятувати!.. Та, при тому ж, я твій старий ворог...
       - Так, - відповів старий, - але ти забув, що я - християнин!
       Врятований кинувся старому на шию і вигукнув:
       - Друже мій! Ти врятував не тільки моє тіло, але і душу!


                                                                                                                   А. Бєлов