Притча: "Я - християнин!"

        

       Стояла жахлива, непогожа ніч. Море кипіло і вирувало, ніби по ньому ходили водяні гори. Старий рибалка щойно причалив до берега човен, переповнений рибою, яку він ловив цілих два дні. І раптом до його слуху долетіли роздираючі душу крики: «Рятуйте!.. Рятуйте!..»
       По голосу та напрямку, звідки чувся поклик, рибалка зрозумів, що це тоне його заклятий ворог, який також промишляв риболовлею в морі.
       Недовго думаючи, старий викинув весь свій улов в воду і поспішив на виручку до потопаючого. Незважаючи на величезні хвилі і страшний вітер, він після неймовірних зусиль дістався до перекинутого човна недруга і врятував його.
       Вибравшись на берег, врятований рибалка запропонував своєму благодійнику гроші за погублений улов, але старий відмовився.
       - Чому ж ти не береш? - Запитав здивований недруг.
       - Тому, що інакше я все одно не міг би вчинити.
       - Як не міг?! Ніхто б тебе не звинуватив, якби ти й не врятував мене: море було небезпечним, твій човен сповнений видобутку, впору самому про себе думати, а не те, що інших людей рятувати!.. Та, при тому ж, я твій старий ворог...
       - Так, - відповів старий, - але ти забув, що я - християнин!
       Врятований кинувся старому на шию і вигукнув:
       - Друже мій! Ти врятував не тільки моє тіло, але і душу!


                                                                                                                   А. Бєлов

Бути християнином

   

     

     Бути християнином  нам насамперед потрібно зрозуміти, що ми  зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Життя, яке ми маємо є даром Божим. І ми зобов'язані його примножувати для слави Божої. У житті дуже відповідально є бути християнином. Кожен хто має це звання має виправдати своїм життям, що в подальшому дати відповідь Богові за прожите життя.
    Божа благодать має велику силу, і її дія не припиняється серед вірних Божих, які свідчать світові про Бога. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклую­ться про чистоту своєї душі й легко піддаються гріхов­ним звичкам. Ми маємо думати про свій внутрішній стан, боротися зі своїми гріховними помислами і бажаннями.
     Щоб бути справжнім християнином потрібен життє­вий труд і подвиг. Бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» (1 Кор. 13, 3).
              Дуже важливу роль в нашому житті має молитва, оскільки людина є ослаблена гріхом. Тому потребує сили і Божої допомоги. Життя молитовне християнина повинно постійно розвиватися, стаючи зрілішим, бо є необхідним засобом, що служить для осягнення найвищої мети - освячення.
       Завдяки молитві Святий Дух може просяктися в глибини серця і таким чином задовольняти духовний голод, який відчуває людина. Молитися - це означає бути постійно готовим до невпинної боротьби з пристрястями. Завдяки молитві можемо їх перемогти. Важливими засобами, що допомагають досягти освячення є Святі Таїнства. Завдяки участі у Святих Таїнствах духовне життя християнина більше активізується. Вони посилюють прагнення поєднатися з Богом і допомагають розвиватися чеснотам.